Великі слова - АФОРИЗМИ




Даний матеріал, сподіваюсь, комусь підніме настрій, зігріє душу, додасть оптимізму... А головне - саме тут ви можете знайти цитати, вірші, статті,  які стануть у нагоді для написання творів.









"Кіборги" вистояли, не встояв бетон. 


Ця фраза увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
Сьогодні, 16 січня, в Україні вшановують захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.
Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою й незламністю українські військовослужбовці та добровольці тримали оборону ДАПу.
Героїчна оборона Донецького аеропорту стала символом незламності та мужності українських
військових.
Захищаючи Донецьке летовище, полягли понад 200 українських військових, поранено понад 500.
⠀
Вічна пам'ять загиблим Героям

Не гаяти ні хвилини:  5 правил життя Стівена Гокінга


Паралізований у віці 22 років, Гокінг вів активне життя – займався науковою діяльністю, викладав, виступав перед аудиторією, спілкуючись зі світом за допомогою комп’ютерного синтезатора мови. Протягом більш ніж 50 років перебуваючи на межі життя і смерті, Стівен Гокінг склав кілька правил, яких вчений дотримувався до самої смерті.





Дорогі учні!  Розуміння того, що якщо ти розумний, то приречений бути багатим та успішним, має стати для вас гарним стимулом.
Запитайте самі себе, якби ви запускали свій власний проект, змогли б ви піднятися в четвертий раз, після трьох невдач? Саме така якість відрізняє успішних людей від звичайних. Вони готові жертвувати всім, вкладати власні гроші і сили тільки для того, щоб тримати своє дітище на плаву.



Щоб керувати трьома компаніями, Маск постійно оптимізує свій розклад і надає перевагу пошті, а
не живому спілкуванню
«Книга «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і дорога в майбутнє» – захоплююче чтиво, яке детально описує злети і падіння одного з найбільших візіонерів сучасності. Вона також відкриває секрети робочої етики Маска і його продуктивності, які допомагають йому керувати декількома компаніями», – пише американський підприємець Ден Сільвестр в блозі для Medium.
Маск, безумовно, розумніший за середнього представника людства і володіє неймовірними амбіціями. Але думаю, і ми, прості смертні, зможемо скористатися його секретами.



Ракету  Ілона Маска вивів на орбіту випускник Хмельницького національного університету

     
Останні сім років за програмне забезпечення пуску ракет та їхнє приземлення в компанії SpaceX відповідає українець Олексій Пахунов. Саме він керує підрозділом із десяти програмістів, що пишуть коди для ракет, які компанія Ілона Маска запускає в космос.



Книжка " Ілон Маск"

  Скільки книжок Ілон Маск може прочитати за день? За що однолітки не любили його? На що він витрачає більшість своїх грошей? Якого персонажа з відомого фільму нагадує вам Ілон Маск?

Він мільярдер, винахідник і його життя схоже на історію супергероя з голівудського фільму.

Книжка «Ілон Маск» – це біографія винахідника сьогодення. Саме Ілон Маск створює майбутнє вже сьогодні. Це історія генія, що може надихнути дітей та дорослих на будь-які мрії та цілі. Біографія Маска вчить ніколи не здаватися, вірити в себе та бути впевненим у можливості неможливого.

Проте дитинство майбутнього генія розпочалося далеко за межами Голівуду. Він народився в Південній Африці, батьки розлучились, однолітки ображали і били. Вже у той час Ілон Маск відчував, що народжений для чогось вагомого, визначного.

Звичайнісінького ботана мало хто розумів. Але для підлітка головним було те, що близькі були завжди на його боці. Саме ця підтримка давала внутрішні сили, щоб йти до своїх мрій.

Він вважав, що немає значення, чим ви займаєтесь чи будете займатись, найголовніше, щоб для вас це було дійсно важливо.

Він казав:

«Коли для вас щось дійсно має значення, ви просто робите це. Навіть якщо шанси не на вашу користь».

Книжка «Ілон Маск» – це біографія винахідника сьогодення. Саме Ілон Маск створює майбутнє вже сьогодні. Це історія генія, що може надихнути дітей та дорослих на будь-які мрії та цілі. Біографія Маска вчить ніколи не здаватися, вірити в себе та бути впевненим у можливості неможливого.

Скільки книжок Ілон Маск може прочитати за день? За що однолітки не любили його? На що він витрачає більшість своїх грошей? Якого персонажа з відомого фільму нагадує вам Ілон Маск?

Він мільярдер, винахідник і його життя схоже на історію супергероя з голівудського фільму.

Проте дитинство майбутнього генія розпочалося далеко за межами Голівуду. Він народився в Південній Африці, батьки розлучились, однолітки ображали і били. Вже у той час Ілон Маск відчував, що народжений для чогось вагомого, визначного.

Звичайнісінького ботана мало хто розумів. Але для підлітка головним було те, що близькі були завжди на його боці. Саме ця підтримка давала внутрішні сили, щоб йти до своїх мрій.

Він вважав, що немає значення, чим ви займаєтесь чи будете займатись, найголовніше, щоб для вас це було дійсно важливо.

Він казав:

«Коли для вас щось дійсно має значення, ви просто робите це. Навіть якщо шанси не на вашу користь».

Читайте перший розділ книжки за посиланням https://bit.ly/2FjunQ


" Наші на карті світу"  Уляни Скицької


➼А ви знали, що засновник імунологічної теорії Ілля Мечников вже у 8 років читав лекції з біології своїм братам та дітлахам у селі Іванівка на Слобожанщині? А щоб вони його уважніше слухали, платив їм власними кишеньковими грошима)

 ➼Ця та 80  інших історій  видатних українців та вихідців з України увійшли до дивовижної книжки львівської журналістки Уляни Скицької «Наші на карті світу". Історії людей, якими захоплюється світ», що нещодавно вийшла у Видавництві Старого Лева. Авторка книжки розповіла про те, чи можна із цих розповідей вивести формулу успіху: «Гадала, що досліджуючи ці історії, виведу певну формулу успіху, яку зможу на собі застосувати. Але в роботі, зрозуміла, що такої формули немає. В кожного все складається дуже по-різному. Але один із секретів успіху і ключових рис моїх героїв — наполегливість. Водночас були історії, де головну роль зіграв випадок. Наприклад, археолог Борис Мозолевський знайшов Золоту пектораль завдяки випадку. Опираючись на інтуїцію, знайшов курган, але коли його розкопали, він вже був розграбований. Проте долею випадку цю пектораль поставили не на груди, а поряд. І якраз в тому місці стався обвал землі, тож злодії не змогли знайти прикрасу. Так вона потрапила до вчених у руки. Також дуже різні історії із освітою. У декого з героїв є по дві-три вищі освіти. Гелен Петраускас (Сливінська) мала юридичну та хімічну освіти, вона стала віце-президенткою компанії “ Ford ”. А в П’єра Берегова, прем'єр-міністра Франції, не було вищої освіти. Він був слюсарем за фахом. Серед 23 французьких прем'єр-міністрів він єдиний не закінчив університет. Долі складаються по-різному. І це не привід засмучуватися. Це знак того, що шлях до успіху може бути дуже різним».  . 


➼Ми не завжди здогадуємося, що до найреволюційніших технічних винаходів, без яких нам вже не обійтися, причетні українці. Так, комп'ютерну мишку розробляв видатний інженер з Кремнієвої долини Джеймс Юрченко. І концепцію дизайн-мислення — він же.

➼А комп'ютерний винахідник Любомир Романків, що родом із Жовкви, став одним із найвідоміших працівників компанії IBM. Коли ми вмикаємо комп'ютер, починають працювати 7 його патентів, коли набираємо одну букву — ще 7. Покидаючи 1944-го року Україну, він знав: «У будь-який момент ти можеш втратити все, що маєш, але ніхто не може забрати у тебе освіту».
 — разом ізUliana Skytska, Lena Pavlova та Видавництво Старого Лева.

Океан Ельзи  "Мить"

      Святослав Вакарчук: "Я не дуже часто розказую про те, як писав свої пісні ... Але "Мить"- особлива пісня... Її історія важить для мене не менше ніж сама пісня... А може, й більше...
    Лютий 2015 року... Новини зі Сходу надходять зі страшними цифрами поранених та загиблих. А за кожною цифрою - чиєсь життя, чиясь доля! Важко уявити, що відчуває людина на війні,... про що думає важкопоранений, коли розуміє, що це, можливо, останні хвилини його життя. Я не міг заспокоїтись, поки не написав пісню...
   Написав дуже емоційно за декілька хвилин. Узяв гітару і разом з мелодією почали з’являтися слова, а за 15 хвилин вона вже була готова, майже готова. За винятком маленької, але важливої "миті", яка не відпускала мене. За винятком останнього рядка пісні. Я відчував, що висловив не все...
       Наприкінці травня я був у госпіталі. Перед однією палатою лікар мене попередив, що хлопець, якого зараз побачу, поранений на війні, дивом вижив у надлюдських умовах. Осколком йому відірвало руку... І з цим дуже важким пораненням він провів 4 (!) доби на морозі. Один... Бо інші загинули чи замерзли. Потім лікарям довелося ампутувати йому ще й обидві відмороженні стопи, але... він Вижив!
      Я хвилювався перед знайомством та лише до тієї миті, поки не зайшов до нього і побачив перед собою впевнену, усміхнену людину, яка заряджала мене своїм оптимізмом, планами на майбутнє і якоюсь неймовірною енергетикою. В його душі була весна! Він ділився нею з усім світом!
     Того ж вечора я знову повернувся до пісні та дописав у ній останній рядок, якого мені не вистачало весь цей час.
      Не можна втрачати надію. Не можна здаватися до останньої миті. Можливо, саме вона, остання мить, принесе весну, яка стане початком нового життя. Весну, якою ти захочеш поділитися з усім світом"

Мене вразило, а Вас?...
                                   
Прошу виділити у своєму буремному житті 10 хвилин 38 секунд і подивитись це відео.
На відео 12-річний хлопчина Артем Харченко зі Староконстянтинова співає АВТОРСЬКУ пісню на передачі "Україна має талант. Діти" 25 березня цього року. Це навіть не хлопчина, а Чоловік. Чоловік з думками дорослого дядька. Чоловік з твердою позицією справжнього Патріота. За свої роки він переніс вже 15 хіміотерапій і паралельно допомагає хлопцям на Сході. На лацкані у нього орден від кіборгів за волонтерство.
А мета перемогти у цьому проекті - на виграні кошти купити бокси для пересадки кісткового мозку.
Прошу подивитись це відео всім, хто втомився від важкого життя. Всім, хто не розуміє за що і за кого воюють хлопці на фронті, Всім, хто будучи більш-менш здоровими, скиглять, що у них все погано.
А взагалі - бажано для перегляду всім.

  БЕZ  ОБМЕЖЕНЬ  "Вільні люди"


До Дня Гідності та Свободи ми представили свій шостий студійний альбом «Вільні люди», а також кліп на титульну його пісню. Відеоробота на пісню «Вільні люди» – це про 31 рік незалежності - 31 гордість нації. На екрані відео та фото-хроніки видатних людей та подій України. «Ми виписали імена, події, факти, які ми хотіли бачити у цьому відео. Тих, хто надихав, на нашу думку, мільйони людей своїми вчинками. Події, що згуртували навколо себе і стали ключовими в історії нашої держави. Зібрали тих, хто проявив свою силу волі, щоб зробити Україну кращою, хто прославляв та прославляє її на світовій арені. Не буду приховувати, було складно обмежитися і скласти перелік з 31-го, бо Україна сильна та багата на яскравих, талановитих та героїчних людей. Нам, вільним людям, є ким і чим пишатися. Але, це наш вибір, ми так відчуваємо.» - поділився лідер гурту Сергій Танчинець.



Щоб уникнути розчарування в людях, треба позбутися ілюзій. Вмійте приймати людей такими, які вони є. Досконалих людей не існує. Можна знайти хороших людей, але навіть і вони часом бувають егоїстичними, дратівливими й похмурими.
Абрахам Маслоу

 Нехай думки вам серце не тривожать,
не варто плакать, нічого кричать,
не бійтеся, коли про вас говорять,
лякайтеся, коли про вас мовчать.
© Ліна Костенко

Відчай    Відчай


Нік Вуйчич - людина, що народилася без рук і ніг, але яка змогла не просто реалізувати себе в житті, але й надихнути своїм прикладом тисячі чи, може, мільйони людей на життя без виправдань. Прочитайте його історію для мотивації, і ви зрозумієте, що життя прекрасне.


Нік ВУЙЧИЧ:
«Навіть якби я мав можливість народитися з руками і ногами, я все одно вибрав би народитися таким, яким я є. Адже я навчився чогось у житті: ми повинні бути вдячними за те, що у нас є. Не думай про те, що ти можеш отримати, а думай про те, що ти можеш зробити. Любов – наша валюта. Зміни прийдуть, коли українці почнуть допомагати українцям»

Український Нік Вуйчич

  Ніколи не здаватись. Що б там не було. На Київщині живе Ростислав Крижанівський, який, попри численні фізичні вади, сам дає собі раду не гірше, аніж здорова людина. І заряджає оптимізмом усіх навколо. 
 У соцмережах його вже прозвали українським Ніком Вуйчичем. Славко Крижанівський - чоловік, що ніколи в житті не стояв на своїх ногах - примудряється виживати в халупі, в глухому селі, без води, газу та елементарних вигод. Він погодився зустрітися з ТСН за умови, що ми не питатимемо про його родину та про причини того, що він лишився сам. Зате він розповів як йому вдається любити життя та бути щасливим.

 Найкрутіший українець 


Українського пауерліфтера Дмитра Халаджі внесено до Книги рекордів Гіннесса, як автора більш ніж двох десятків рекордів.


2005 р. — дворазовий рекордсмен книги рекордів Гіннесса:
 1 — «Камінь Бібона» (підняв мізинцем однієї руки камінь вагою 152 кг); 
 2 — «Чортова кузня» (поклав на груди 3 бетонних блоки вагою 700 кг, які були розбиті кувалдами, лежачи на цвяхах).

Життя прекрасне, віриш ти чи ні,
Це найцінніший Божий подарунок.
І щастя починається в Тобі,
І лиш у То́бі в горі порятунок.
Ти створений за образом Творця,
Ти є Його улюблена дитина,
Не забувай, що храм Твій – це душа,
І ти на світі цьому є ЛЮДИНА!
Іра Левко






  20 заповідей Матері Терези, які повинен прочитати кожен  

 
Мати Тереза – легендарнка жінка, яка протягом усього свого життя більше робила, ніж говорила. “Проповідувала чином”, а не словами. Але те, що вона говорила, завжди розбирали на цитати.


Чого нас може навчити природа: 5 цінних уроків

Четвертий урок (соціальний) - від собаки: "Помахайте хвостиком перші"
У 21 столітті вже не важливо, що ти робиш, а важливо, на що ти мотивуєш інших людей. І прекрасний приклад показує собака. Вона не думає: "Спочатку ти мене додому приведи, нагодуй і помий, а потім я тобі помахаю хвостиком". Собака перша віддає свої почуття і лише потім отримує натомість те, що їй потрібно. При цьому вона не змушує вас їй нічого давати, вона робить так, що ви самі хочете це зробити.

 Учені вирішили ще раз дослідити Чорнобиль


Аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільш масштабною та великою технологічною катастрофою в історії людства.
Через одну маленьку неточність, одну помилку, десятки тисяч людей втратили життя, а планета отримана жахливий шрам, який заростає до сих пір. Досі територія біля станції та Прип’ять залишаються зоною відчуження. За словами багатьох дослідників та вчених, на цій землі ще довго не буде з’являтися нормальна флора та фауна. Але останні дослідження кажуть нам геть інше. Повідомляє INVADERS.
Виїхати в чужу країну через бідність та заробити мільйони. Такий сценарій здається казкою. Однак українські емігранти довели, що це цілком реально.
Gazeta.ua пропонує дізнатися історії 3 українців, які з нуля сколотили мільйонні статки за кордоном.

 Воїн з паризької опери: день пам'яті Василя Сліпака

20 грудня виповнилося б 47 років Василю Сліпаку - всесвітньо відомому українському оперному співаку, солісту Паризької опери, учаснику Революції Гідності, добровольцю з позивним "Міф" (1974-2016).
"Подивіться в Його очі, вони наповнені любов’ю до життя, яке він поціновував безмежно! Та Україну - ще більше, понад усе! Тому український оперний співак Паризької національної опери, був активним учасником Революції Гідності, волонтером, а головне - воїном на Сході України у складі добровольчих формувань, позивний "Міф"... Загинув у бою від кулі ворожого московитського снайпера.", - Ігор Ходак (@Ihor Khodak).
Доля щедро нагородила його різними талантами. У нього був унікальний голос, міг співати чоловічі і жіночі оперні партії. Вільно володів сімома мовами. Здобув багато престижних міжнародних відзнак.

У родині ніхто професійно не був пов'язаний з музикою. Мати працювала у конструкторському бюро, батько був фахівцем виробничого підрозділу, старший брат Орест, лікар за освітою. Але унікальний голос був у дідуся, на честь якого батьки назвали сина.
Родина не знала, що він полишив сцену заради боротьби за Україну. Рідним він сказав, що займається волонтерською діяльністю на сході.
"Перед тим, як Василь пішов на фронт, його кар’єра стрімко пішла в гору, контракти сипались один за одним, але Василь обрав інший шлях.
Усі гроші, які в нього були, Василь витратив на фронт… Усі його рахунки вичищені до нуля… Нічого не залишилося. За три роки брат віддав фронту всі свої заощадження. Про це ми дізналися вже після його смерті.", - розповідав про брата Орест Сліпак.
"Ця війна повинна закінчитись нашою перемогою. І цієї перемоги ніхто не подарує, тільки ми самі.", - Василь Сліпак.
Підготовлено за матеріалами з відкритихджерел.


Євген Сверстюк - лицар  Незалежності й єдності

 Церкви




“Хочуть, щоб я замовк? Ніколи!”



13 грудня 2018-го 90 років з дня народження Євгена Сверстюка в Україні відзначатимуть як пам’ятну дату на державному рівні. По його відході у засвіти, у 2015 році, на його честь перейменували вулиці у столичному Києві й Броварах, у 2016-му – в обласних Полтаві та Кропивницькому.

Він бо був зразком безкомпромісної й послідовної боротьби за українську державу та її духовність, жодного разу не поступився принципами, навіть вже за часів Незалежності. До прикладу, лише по його смерті Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи розповів, що до 80-річчя Сверстюку хотіли присвоїти звання Героя України: “У Секретаріаті Президента не знали, як до нього із цим підступитися, і тому вони попросили мене, щоб я з ним про це поговорив. Коли  ж я передав йому цю пропозицію, Євген Олександрович обурено вигукнув: “Вони що – хочуть, щоб я замовк? Ніколи! Не дочекаються!”. Пізніше нас із ним разом нагороджували Орденом Свободи…”



30 емігрантів, які прославили Україну 

Ні для кого не секрет, що в результаті складних перипетій історії України мільйони наших співвітчизників роз’їхалися по світу в пошуках кращого життя, а іноді й просто заради виживання. Як наслідок, у багатьох країнах утворилися багатотисячні українські діаспори.
Ці люди ретельно зберігали пам’ять про українське коріння, прищеплювали своїм дітям любов до України, її мови, традицій, і, звичайно ж, вражали людство різноманітними талантами. Хтось з них хоч і не є по крові українцем, але народився на цій землі і шанував память про неї все своє життя, а хтось до України має відношення лише своїми пращурами, і ніколи в ній не був, однак всі вони так чи інакше визнавали своє відношення до нашої країни і ніколи не цурались цього. Тож, пропонуємо вам огляд цього переліку українців-емігрантів, чиї величезні заслуги просто неможливо не визнати. Погодьтеся, у нас є привід пишатися своєю плодючою країною і своїми генами!



Вічна загадка: Понад 100 полотен Марчука в 

"Мистецькому Арсеналі"

  Іван Марчук – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. У доробку митця приблизно 5000 картин. За версією британської газети The Daily Telegraph його ім’я віднесене до сотні геніїв людства, які створюють багатовимірний образ сучасного світу і, випереджаючи час, визначають напрямки і перспективи розвитку постіндустріальної цивілізації.
    "Я дуже скупий на час. Не люблю витрачати його марно. Щодня звітуюсь перед собою, і залежно від того, що зробив, оцінюю – вдало пройшов день чи ні. Тому постійно працюю. Якщо б усі українці працювали так, як я, хоча б на 30%, то ми давно жили б як у раю".

У Йорданії відкрилась виставка видатного українського митця - Івана Марчука, який входить у 100 живих генїів світу.
Вчора презентація робіт лауреата Шевченківської премії відбулась в одному із готелів на березі Мертвого моря. Про це СВІТUA повідомили у Посольстві України в Йорданії.

Іван Марчук: "Йде до гіршого. Ми навіть не уявляємо, 

в якому болоті сидимо..."

«Шкодую, що приїхав з Америки до України. Сьогодні Україна — найгірша в Європі  країна для життя», — нещодавнє інтерв’ю українського генія, художника Івана Марчука “Громадському Радіо” спричинило ефект бомби, що розірвалася. Жорсткі, навіть жорстокі, проте болісно правдиві слова… «У  нас абсолютно правди немає, законів немає, порядку немає. А як немає законів і порядку, то і держави немає.  Україна народжує найбільше талантів на квадратний метр у світі, але вона їх не поливає, вони їй не потрібні. Чому тікають люди з України? Тому що жити хочуть…». Це не гіпербола, не хвилинний імпульс-розчарування, це крик відчаю. Крик відчаю митця, котрий реалізовувався в Україні не «завдяки», а «всупереч».


 Ірина Кравець: "Малювання - це та ниточка, 

яка допомагає мені тримати баланс між чорним і 

білим, сумним і радісним..."


   10 листопада 2016р. арт-галерея м. Калуша наровнилась новими кольорами і відтінками, теплом і позитивом. Цим багатством поділилася івано-франківська художниця Ірина Кравець, представивши понад три десятки робіт.
 Свою експозицію художниця назвала «Відтінки». І не випадково, адже саме багатством відтінків вона передає красу дерева, квітки, музичного інструмента, жіночого аксесуара і багато чого іншого, що приковує її погляд і спонукає брати до рук улюблену пастель. В її картинах - її емоції, почуття, бачення світу. Вони справжні. Кожен знаходить в них щось своє - близьке і рідне. Їх хочеться споглядати.


Притчі Соломона: шість головних принципів

 фінансового  процвітання


    Відразу скажу, що цих принципів набагато більше, я взяла найосновніші і повторювані. Вірю, що наймудріша і багата людина розумілася на грошовому управлінні і множенні! 
1. Богу – віддавай Боже
2. Шукай мудрості, а не грошей.
3. Допомагай людям.
4. Будь вірним
5. Не лінись.
6. Вчися!


Манкурт - це хто?




Манку́рт — людина зі стертою історичною пам'яттю. Термін походить із тюркського міфу і був популяризований Чингізом Айтматовим у романі «І довше століття триває день» (1980). У даному художньому творі манкурт - це людина, що опинилася в полоні, за допомогою звірячої тортури перетворена в рабську бездушну істоту, яка забула все про своє минуле життя і виконує будь-які розпорядження свого господаря. 
Киргизька легенда, згадана в романі, описує жорстокий шлях створення манкурта, людини, котра забуває все, окрім своїх основних функцій і тому стає ідеальним рабом. Полоненому вдягали на поголену голову щось схоже на шапку, що була свіжою шкірою верблюда. Раба залишали в пустелі на кілька днів із зав'заними руками та ногами і колодкою на шиї, аби він не міг доторкнутися головою землі. Шкіра верблюда під сонцем стискалася, здавлюючи голову, верблюдяче волосся вростало в шкіру. Це разом зі спрагою завдавало пекельних мук полоненому. Він або помирав або залишався жити, забуваючи про своє минуле та ставав ідеальним рабом. Манкурти цінувалися більше, аніж звичайні раби.
       У наш час, завдяки роману Ч. Айтматова, це слово набуло нове значення на теренах СРСР. Починаючи з горбачовської Перебудови і Гласності (1985), та критичного переосмислення історичної спроби вивести в СРСР нову породу «радянської людини» (Homo sovieticus , множ. — «радянський народ») шляхом знищення національної свідомості і пам'яті та прищеплення так званого марксистсько-ленінського комуністичного світогляду. Це слово почали використовувати для позначення у широкому сенсі — людини без етнічної (національної) культури та національної історичної пам'яті, без релігії та етики, та ще ширше — без культурно-цивілізаційної самоідентифікації.



Однією з найвагоміших постатей української історії є Велика княгиня Ольга (скандинавською — Хельга). Віками ткалось мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу, як про діяльну, мудру, «віщу» правительку й захисницю землі Руської, її діяльність залишила помітний слід у східнослов'янській історії Х ст. Від природи ця жінка була наділена гострим розумом, нестримною енергією, широтою поглядів та несхибною волею. Образ Ольги постає перед нами із сторінок «Повісті минулих літ» Нестора Літописця, візантійських хроністів і письменників. Православна ж церква шанує Княгиню Ольгу (у хрещенні Олену), як святу й рівноапостольну.


Княгиня Ольга - золота сторінка нашої історії

  1. Велика київска княгиня Ольга — видатна жінка, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії.

Походження княгині Ольги залишається загадкою, як і хронологія її життя, де безперечною датою можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. Існує кілька версій її походження: болгарська, київська, галицька, псковська, тмутараканська та інші, проте, жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків.


Українець, без якого Стів Джобс не створив би свій 

перший комп'ютер


Травень 2012 року, Вашингтон. Національний зал слави винахідників. Це місце мало подарувати зустріч двох провідних винахідників світу – Стіва Джобса і українця Любомира Романківа.
Українця, без якого світ міг так ніколи і не побачити комп’ютери Apple. Зустрічі не відбулось, бо напередодні засновник корпорації Apple помер. Що ж такого зробив українець?

Історія успіху, яка надихає...

Історія успіху звичайного механіка із Детройту, якого всі вважали божевільним романтиком. Його підтримувала лише одна людина – вірна дружина, яка допомогла йому досягти всього. Це і слава, і визнання, і мільярди.
Коли, беручи інтерв’ю, якийсь журналіст поцікавився, ким би він хотів бути в іншому житті, мільярдер відповів просто:
«Ким завгодно… Лише б поруч зі мною була моя дружина.
Ви здивуєтесь, коли дізнаєтесь про кого йде мова!



Люди діляться на фаталістів – тих, хто вірить, що все визначено для людини заздалегідь (наприклад, день смерті), а є такі, які вважають, що людина завжди може все змінити сама, обираючи як діяти. То чи слід вірити християнам у долю? Чи справді все життя наше наперед прописане? Чи у Біблії думки, які дають підстави так вважати?


25 речей про життя, які варто знати


   Колись Дельфійський оракул назвав Сократа, якого вважають одним із засновників західної філософії, наймудрішою людиною на Землі. Однак сам Сократ, почувши таке твердження, не погодився з ним. Він сказав:

        "Я знаю одне: я нічого не знаю".

  



Мудрість приходить не з віком. 
Вона або є, або її нема... Будьмо мудрими.


До 26-ї річниці незалежності України на mfa.gov.ua оприлюднили мультимедійну виставку «26 українців, що змінили історію».

Після того, як дружина американського коміка Джорджа Карліна Бренда Габсбург померла від раку 11 травня 1997 року, відомий дотепник написав текст, який доречний і сьогодні.

«Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди.

Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше. Маємо великі будинки, але менші сім'ї, кращі зручності, але менше часу.

Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але і більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров'я», - писав Карлін.

«П'ємо занадто багато, куримо занадто багато, витрачаємо занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо занадто швидко, гніваємося занадто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося занадто втомленими, читаємо занадто мало, занадто багато дивимося телебачення і молимося занадто рідко.

Збільшили свої запити, але скоротили цінності.

Говоримо занадто багато, любимо занадто рідко і ненавидимо занадто часто.

Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити.

Додаємо роки до людського життя, але не додаємо життя до років.

Досягли Місяця і повернулися, але насилу переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідом.

Підкорюємо космічні простори, але не душевні.

Робимо великі, але не кращі справи.

Очищаємо повітря, але забруднюємо душу.

Підпорядкували собі атом, але не свої забобони.

Пишемо більше, але дізнаємося менше.

Плануємо більше, але добиваємося меншого.

Навчилися поспішати, але не чекати.

Створюємо нові комп'ютери, які зберігають більше інформації, ніж раніше, але спілкуємося все менше.

Це час швидкого харчування і поганого травлення, великих людей і дрібних душ, швидкого прибутку і важких взаємин.

Час зростання сімейних доходів і зростання числа розлучень, красивих будинків і зруйнованих домашніх вогнищ.

Час коротких відстаней, одноразових підгузників, разової моралі, зв'язків на одну ніч; зайвої ваги і таблеток, які роблять все: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають наc», - додав Карлін.

Він називає наші дні часом заповнених вітрин і порожніх складів!!! (((

«Час, коли технології дозволяють цьому листу потрапити до вас, в той же час дозволяють вам поділитися ним або просто натиснути Delete.

Запам'ятайте, - приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.

Запам’ятайте, - скажіть добрі слова тим, хто дивиться на вас знизу вгору із захопленням, бо ця маленька істота скоро виросте і її вже не буде поруч з вами.

Запам'ятайте і гаряче притисніть близьку людину до себе, тому що це єдиний скарб, який можете віддати від серця, і він не вартує ні копійки.

Запам'ятайте і говоріть «кохаю тебе» своїм коханим, але спочатку дійсно це відчуйте.

Поцілунок і обійми можуть поправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця.

Запам'ятайте і тримайтеся за руки, цінуйте моменти, коли ви разом, тому що одного разу цієї людини не буде поруч з вами.

Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати.

Тому що життя вимірюється не кількістю вдихів-видихів, а моментами, коли захоплює дух!»

Благоговійте перед життям



До щастя та успіху не ходять ліфти, туди слід підйматись сходами

Павло Бачинський

Успіх не є ключем до щастя. Щастя - ось ключ до успіху. Якщо ви любите те, що робите, ви будете успішним.

Альберт Швейцер


Успіх = віра в себе + великі мрії + важка праця + вміння вести за собою людей.








А ти шукала щастя, так шукала,
І бігла, і просила, й доганяла.
І лиш одного не могла збагнути –
Щастя – не річ, його не досягнути.
А ти чекала щастя, так чекала!
Ночами плакала і щастя виглядала.
Так щиро вірила – ще трошки і знайдеш
Й тоді вже точно іншою будеш.
Проходив час, кохання, шлюб, дитина…
А може, щастя – то є очі сина?
Коханого усмішка, рідні очі?
Та ні, хіба це щастя? Щастя хочу!
Такого щастя, щоб в зірках блукало,
Щоб розум тьмарило і в голові літало.
І чоловік дратує – все не те,
От якби інший – щастя точно він знайде!
Зустріла іншого, нарешті – ось воно!
Ти щастя ухопила за крило.
Літаєш, не живеш, знайшла! УРА!
«Ну все, тепер вже щастя маю я!»
Та дні минали…Десь політ згубився..
І раптом в серці смуток зародився..
Життя минуло…А хіба ти жила?
Де щастя ділось? Де його згубила?
Чому шукала того, що не мала,
Та ти ж сама у себе щастя вкрала!
В постійних пошуках минуло все життя,
А щастя – було…Ти не вберегла.
Бо щастя – в кожній миті, у людині,
У дітях, у коханні, в Батьківщині!
А ми марнуємо самі свої життя,
На сварки, егоїзм, і своє «Я».
І замість того, щоб щасливо жити,
Ми інших хочемо чомусь переробити.
Тому живи! Радій, що Ти живеш,
Бо заАново Ти шлях свій не пройдеш!
Цінуй життя! Його не повернути
Воно одне – хоч важко це збагнути…
Іра Левко













Коли я сказала йому, що не хочу його бачити, він взяв і вимкнув світло. А ти б просто образився і пішов, ось тому я з ним.
Анджеліна Джолі
 Кохання чудесне. Але комусь з двох завжди стає нудно.
А інший залишається ні з чим. Застигне і чогось чекає.
Чекає, як божевільний.
Еріх Марія Ремарк. "Три товариші".







Ніколи не втрачай терпіння - це останній ключ, який відмикає двері.

Антуан де Сент-Екзюпері











































Щастя не знаходять, його створюють.

Ельчин Сафарли "Рецепти щастя"













Знаєш, що найстрашніше у житті?
Опустити руки.
Це найлегше.

Ельчин Сафарли, «Мені тебе обіцяли»












Щоб бути щасливим - не потрібні наркотики чи випадкові зв'язки. Людині потрібна інша людина, яка любитиме її без залишку. Ви обоє повинні як віддавати, так і приймати.

Айві Блеквайт "Щоденники Джулі Спаркс"







Нехай думки вам серце не тривожать,
не варто плакать, нічого кричать,
не бійтеся, коли про вас говорять,
лякайтеся, коли про вас мовчать.
 Ліна Костенко





Зміни - це завжди страшно. Але ніхто не змінить за вас ваше життя. Ви розумієте, який повинні зробити вибір, але незважаючи на страх, рухаєтеся вперед. Це головне правило успіху.

© Пауло Коельйо








Не чекай, що стане легше, простіше, краще. Не стане. Труднощі будуть завжди. Вчися бути щасливим прямо зараз. Інакше не встигнеш.




Якщо не хочеш тупцювати на місці, треба шукати нові шляхи. Без кінця аналізуючи минуле, майбутнє не створиш.

Бернар Вербер



Сміливі завжди мають щастя.

Іван Багряний «Тигролови»
Не роби класичну помилку всіх розумників: не думай, що немає людей розумніших за тебе.

З х/ф "Область темряви


Не сприймайте мій плач за слабкість.
Просто, я була довго сильна
І терпіла... Зламались крила...
Виявляється, я не всесильна.

Не дивіться з тугою в очі,
Не шкодуйте мене, як дитину,
І не смійтесь єхидно в спину...
Ще зашвидко мені в домовину.

Я відрощую знову крила.
Вчусь помаленько... але літати...
Розправляю зранену сутність,
Спонукаю серце співати.

Не сприймайте мій плач за слабкість.
В мені волі -- позаздрить й сильний.
Я незламна -- зуміла встати                                    Там, де падає навіть всесильний.
                                                                                                                                                                                                       Оксана Кузів










Вірність для закоханого - це не подвиг, вона не потребує зусиль. Кохання робить вірність природним явищем.

Фредерік Бегбедер " Романтичний егоїст"







Наші погляди як наші годинники: всі вони показують різний час, але кожен вірить тільки своїм.

Олександр Поуп

  Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна



© Ліна Костенко




Спокiйно живи!Радiй i молися!На все Божа воля!Тому не журися!Бог не помиляється!Робить що потрiбно!Що Ним допускаєтьсяЛише на краще,звiсно!Хоч бути щасливим?Найкраще лиш мати?Наберися терпiння!Навчися чекати!Для всього свiй час!Зрозумiй цю iстину!Нехай не буде в тебеСумнiву щодо Бiблiї!Бог вiрний своєму слову!Нiколи не здавайся!Попереду щастя!Ти лиш дочекайся!Спокiйно живи!Радiй i молися!Будь вiрним до смертi!I Богу трудися!А Бог все влаштує!На все Його воля!Найкраща для тебе!Вiд Господа доля!
Людмила Мельник




"Що таке любов?" - запитали у маленького хлопчика.
"Вчора я віддав свою курточку дівчинці, одягла її вона, а тепло стало мені," - відповів він.

Насправді, кожна жінка, як гітара,
течуть у ній по жилах ноти чарівні.
Коли ж заграє музикант-нездара
порватись струни можуть навіть золоті!

А музика звучить безмежно ніжно,
коли мастак трима гітару у руках...
Народжується в єдності, а не порізно -
мозаїка кохання в життєвих вітражах.

© Окрилена

Трохи відвертості

Кажуть, що Новий рік - це початок нового життя.

Брешуть.
Ми залишаємося тими самими, ким були день тому. Нічого не змінюється. Тим більше, Новий рік не має бути причиною змін. Ставати іншими можна в будь-який інший день.
І взагалі, я не вірю, що люди можуть змінюватися.
Так, глобально ми розвиваємося, стаємо кращими або гіршими, але золота середина завжди залишатиметься тою самою.
Думала, що після Нового року стане легше. Не правда, адже майже всі мої сподівання не виправдалися. Я зрозуміла, що поки не розберуся в собі, то легше ніколи не стане.
Ніколи не залишайте слова недосказаними. Ніколи не залишайте розмови незавершеними.
Пожалкуєте, і не раз.
І від цього будете страждати не тільки ви, а й ті, хто вас оточує.
І ще будуть вічні запитання:
- Що у тебе з голосом?
- Усе нормально.
Ми граємо в щасливих людей. Ми ходимо з людьми, які мотивують нас на радість, і закриваємо ними рани від невимовного смутку, скорботи, чи відчайдушної самотності, або просто відвертого болю власних душ.
Ми завжди думаємо, що час ще буде.
А потім... Потім він закінчується.
Світлана Моренець

Вільям Шекспір

Любов тікає від тих, хто женеться за нею, а тим, хто геть біжить, кидається на шию.




 Давай сьогодні ми не будемо мовчати,
 хай чують всі про те, що так давно болить,
  як важко нам навчитися прощати,
 і усвідомити, що все життя лиш мить.

Давай сьогодні ми забудемо про злобу,
серця відкриємо для щирих почуттів,
відчуємо долонями таку холодну воду,
 що ллється із думок блакитних вечорів.

 Давай сьогодні просто порахуєм зорі,
 навчить нас місяць не боятись темноти,
 з тобою так давно не відчували волі,
 що важко по стежках далеких йти.

Давай сьогодні ми не будемо мовчати,
хай лине сміх, ми будем просто жить,
і завжди маємо з тобою пам'ятати,
що все життя не вічність, а лиш мить!
     Світлана Моренець





Кохай, єдиний раз. Кохай навіки.                                           Не дай зів’янути тим квітам почуттів,
нехай не висохнуть любові повні ріки,
хай не остигнуть з подувом вітрів.
Кохай у щасті і посеред муки.                                                 Повір все переможуть почуття,                                             лише тримай, тримай мене за руки
 й не відпускай дорогою життя.
Тримай! В житті по-різному буває:
проймає холод до самих кісток.                                           Любов свята усе перемагає,
дає надію й сил нових ковток.                                             Кохай! Єдиний раз, кохай навіки…
Марта Кархут



Знаєш…
В житті нічого не стається випадково,
І те ж блукання цих споріднених душ двох,
Щоби зустрітися колись обов'язково,
Та лиш тоді, коли захоче цього Бог.

Знаєш…
Тих випадковостей ніколи не буває.
Кожна подія має значення і суть,
Когось для досвіду нам доля посилає,
А потім назавжди вони ідуть.
І лише тих у ньому залишає,
Хто зможе доповнити це життя,
Без нас його ніяк не уявляє
Й дарує нам приємні почуття.
Знаєш…
Тих випадковостей узагалі немає…
© Марта Кархут
7 грудня 2015 р.



                                                                                Може колись назвеш мене своєю.
                                                                                Мені нічого зараз не кажи,
                                                                                нехай усе пливе за течією
мене на відстані, далеко стережи. 
Нам залишилося лише чекати,                       чи спільний шлях нам доленька скує
і я не стану їй наполягати                                   мені достатньо знати, що ти є.

«Так» чи «Ні», щось доля наворожить
й сама розставить крапки всі над «і»,
як знає, так шляхи наші проложить,
може й назавжди ми залишимось чужі…

Я все прийму. Вона все знає краще,                                                                                                    як поєднати і чиї шляхи.
                                                                                   Мені не стане ані легше, ані важче
                                                                                   вона сама розставить всі штрихи.

                                                                                   © Марта Кархут


Сиділа, бубніла щось тихо під ніс,
А біль в душі ребра ламала...
Навіщо ж в життя моє лихо приніс,
Я до кінця так і не знала.

Любила, страждала, чекала звінка,
Даремним це було - він гордий...
І грала в душі моїй пісня дзвінка,
Що ділить життя на акорди.

Коли ж вже згадає?
Чи можна ж забудь...
Дівчину, о ту, чорноброву,
Не з тих я напевно...не з тих я мабуть...
Про кого він згадує знову.

 Каріна Миколюк






хоч кажуть кохання триває три роки
і кажуть що пристрасть за ніч вигорає
та нам ні до чого ці марні уроки
бо ми ще вчимося у себе навзаєм

бо ми ще дивуємось кожному слову
і ніжність досліджуєм факультативно
ми зáвжди незрілі завжди не готові
це дивно і гарно це гарно і дивно

© Іздрик










            Ліна Костенко
    Як легко плюнути в велике
    у нього точно попаде
усе бридке і все безлике
тоді ціну собі складе

  Як легко висміяти вчинок
  як просто знищити талант
      Щоб обезкровити людину                                                                                                                                                               достатньо слів, не треба ран    
Люблю я скрипки звук різкий,
Який пронизує до болю.
Бо скрипка плаче і рида
Про нещасливу жінки долю.
Спочатку ніби все в мажорі,
Все ніби гарно,ти на небесах.
Як тільки зазвучить в мінорі-
Враз зажурилася душа.
Так змінюється настрій в жінки,
Коли мелодії сумні.
Згадаються літа минувші,
Які лиш повертаються у сні.
            Леся Гринців
                                                                                                   


                                                                                                         Не мовчи 





                                                                                А ти живеш безглуздою ідеєю,
                                                                                Що рік Новий почнеться із «нуля»,
                                                                                Із чистої сторінки «А четвертого»,
 Із першого числа календаря…

 Із мрій нових, і задумів, і помислів,
З нового щастя у чужім вікні…
Ми, як невігласи, віками непідкорені,
Ілюзіями скніємо собі.

А все лиш починається із Господа,
З любові, що у серці пророста,
З простого, денно мовленого й нічного,
Подячного маленького слівця.

                                                                                А все лиш починається зсередини –
                                                                                Там часточка Всевишнього живе…
                                                                                Отож сміливо в день новий ступаємо,
                                                                                    Бо з Ним – безпечно й світло понад все!

                                                                                 Оксана КУЗІВ


Привіт. І як ти там без мене?
Чи згадуєш мене, чи ні.
Чи ще готуєш чай зелений
Комусь…Як готував мені.
А я вже, знаєш, не скучаю,
Забути намагаюсь все.
Старанно серце зашиваю,
Хоч рана ще моя пече.
Чи ображаюсь? Ні, напевне,
Я швидше, вдячна за урок.
Тепер я знаю – щастя в мене,
Я на шляху до щастя крок!
Іра Левко
Те саме Різдво.
І вечеря, і люди -
близькі, найрідніші!
І бабина хата.
Збираємось вкотре,
та бабці не буде...
Вливаюсь в обійми
родинного свята.

Розмови, колядки
і спогади світлі,
і тато словами
жонглює уміло,
дзвенить його сміх
у п'янкому повітрі!
Лиш темне волосся
давно побіліло...

Вовтузяться діти -
дрібні пташенятка...
А руки у мами,
як в доброї феї,
куйовдять чиїсь
оксамитові прядки,
та вже не мої,
тільки доні моєї...

І вже не мені
покладе у кишеню
розчулений дід
за колядку дарунок...
Різдвяний серпанок
хапаю у жмені,
а спогади тануть,
немов поцілунок!..

І я вже сідлаю
іржаві санчата,
мережу засипані
снігом облоги,
у білих вершках
заховалася хата
і сипле зерно
віншувальник під ноги...

В молочних туманах
пливуть гобелени
і стежка в дитинство
лісами поро́сла,
і сніг у дворі
вже не вищий за мене,
те саме Різдво...
Але я вже доросла...

Наталя Данилюк


НАД ВІФЛІЄМОМ СХОДИЛА ЗОРЯ!
(Христос рождається - Славімо Його!)

Над Віфліємом сходила Зоря.
Сріблясте Світло сіялось із неї.
Тремтіло тіло в Ірода царя!
Стояла тиша в древній Іудеї...

Безсоння мав звір зовсім неспроста.
Під ранок демон звівся нанівець.
Бо з висоти шептала Висота:
"Вже йде Месія! Сатані кінець!"

Мов крізь наркоз,крізь білу тишу сну
Всім чувся Голос.Господа наказ:
"Цим об"являю нелюдам війну,
І Сина посилаю спасти вас!"

У Віфліємі Віщі Мудреці
Перед Малятком стали на коліна.
І кожен подарунки у руці
Поклав до Божого малесенького Сина.

Уже сміється Небо білим сміхом.
Чарівністю безмежних своїх сліз.
Співає сніг в своїм падінні тихім,
Що Бог нам Спаса у цей День приніс!..  

...Над Віфліємом сходила Зоря.
...Тремтіло тіло в Ірода царя...
24.12.2015         Володимир Давидов

https://plus.google.com/113974840682554415618/posts/5GrdtsxWQj5




                                                                                   Розмовляють Янголята...
                                                                                Розмовляють Янголята
                                                                                Між собою тихо,
                                                                                -Скільки буде ще тривати
На Вкраїні лихо....
Дітлахи раніш просили
Іграшок багато,
Тепер моляться щосили,
Щоб вернувся тато...
Обіцяють не хотіти
Меду з калачами,
Перестали б лиш сивіти
Їх мами ночами.
Ангели в небеснім лоні
Крилами махають
І самі,сльози солоні
Тихенько ковтають...
Надумали Янголята
                                                                                   Покинути небо,
                                                                                   Летять Діток обіймати,
                                                                                   Діткам захист треба...
                                                                                   Людмила Удовенко.
                                                                                   08.01.’16.
ВАСИЛЮ СЛІПАКУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ 
 МІФ
Продовжує втрачати Україна
Найкращих своїх дочок і синів .
 Сліпак загинув ...видатна Людина ...
Мав Божий дар: співав і співом жив .
Залишились пісні його і голос ...
Чудовий тенор ,мов гірський потік .
Немов налитий свіжим соком колос
О,скільки він зробити ще не встиг!
Війна ...І раптом все змінилось.
Париж ,кар'єру ,дім - все залишив.
І мужньо серце в унісон забилось
З країною ,яку він так любив .
Йшов в бій за вільну, цілісну державу .
 З ім'ям всесвітнім оперний співак .
Здобув на жаль посмертно вічну славу ..
У це іще не віриться ніяк
Благослови на Мир Вкраїну,
Отче, Вона ж кровинка ,донечка
Твоя . Немов озера висихають очі ,
Бо щастя й радості давно в них вже нема ...
Благослови ,бо біль шматує груди ,
Благаю ,Боже ,зупини війну .
Вмирають кращі ,скільки ще так буде ?
Спини її - огидну і страшну .
До Тебе соловейко наш летить ...
Ридає ангел ,бо не захистив ...
Над мертвим тілом цілу ніч сидить ...
Я проклинаю тих ,хто його вбив !
Благослови ,Господь, усіх солдат ,
Хай кулі снайперів до них не долітають.
Ворожий не скаліче їх снаряд ,
Хай не кричать їм в слід:
,,Герої не вмирають !ʺ
Автор Светлана Бояркевич.
. (июнь 2016)













Пробач мене, пробач мене солдате,
За ніч безсонну на передовій…
Пробач за те, що я у теплій хаті,
А в Тебе зараз йде запеклий бій.

Пробач мене за біль, пробач за втому,
Пробач, що ти десь там, а я удома.
Пробач, що жінка сльози льє і молить мати –
Пробач мені за це – пробач СОЛДАТЕ!

Пробач, що новий рік, що скоро свято.
Пробач, що намагаюсь святкувати.
Пробач мене за біль, пробач за втому,
ПРОБАЧ, ЩО ТИ ДЕСЬ ТАМ, А Я УДОМА!
Євген Мірошниченко
28.12.2015р.


Ви бачили, як плачуть спориші,


Як в сірий попіл вигорає днина,
Як, пригорнувши душу до душі,
Старенька мати проводжає Сина.

Ви бачили, як зморена трава,
В останню стежку простилає роси,
Як вбита звісткою зажурена вдова
Печальну стрічку заплітає в коси.

Ви бачили, як зранені сади,
Опалим листям стеляться в жалобу,
Як забирають з хати назавжди,
Як сивий батько чіпляється до гробу?

Ви бачили, як журиться бджола,
Як біль і відчай огортають квіти,
Як до холодного батькі́вського чола
Гарячі щоки притуляють діти?

Ви бачили, як стомлені вітри,
Вовками виють в димохідні труби,
Як, смерть ковтаючи, приковані брати
Святою клятвою у кров кусають губи?

Ви бачили, як тугу п’ють орли,
Як сонце з горя розриває хащі,
Як журавлі кричать своє «курли»,
Як в небеса … летять від нас найкращі?…
Василь Ковтун  01.07.2016р.

Афоризми Ліни Костенко


І хто б там що кому не говорив,
А згине зло і правда переможе! 
*****
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.
*****
Коли в людини є народ, Тоді вона уже людина.  
*****
Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.  
****
Бо пам'ятайте, що на цій планеті, відколи сотворив її пан Бог, ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!  
*****


Яка важка у вічності хода!
*****
Найкращий вірш ще ходить на свободі.
*****
Часом хочеться людині поезію шукати у мовчанні.  
*****
Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось…


*****  
Комусь на світі гірше, як тобі.

*****

Чи нас Господь почує усіх разом,
Коли так просить кожен про своє?  

*****

Немає щастя, — можна жити без.

*****

Демократія тим і добра, що при демократії не держава руйнує людину, а людина будує державу.

*****




Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала

*****

Горіховий наш інтелект. Вибираємо тих самих і тих самих, а потім жахаємось — що це за чудовиська у нас при владі?

*****

Звичайно ж, Гоголь – це російський письменник, але це – український геній.

*****

І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…

*****

Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.

*****

Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.

*****



Є боротьба за долю України. Все інше – то велике мискоборство.

*****

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.

*****

Манія величі – це хвороба.
Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша.
Бо від манії величі станеш іспанським королем,як Поприщін у Гоголя.
А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.

*****



Нерівня душ – це гірше, ніж майна!

*****

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

*****

Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм.

*****
Жах не в тому, що щось зміниться, – жах у тому, що все може залишитися так само.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)