Прикметник. 6клас. Конспект уроку.
https://coggle.it/diagram/Wij9W9wj0QABswGQ
Любі учні. Ми вивчаємо тему: "Фразеологізми". Маємо можливість ще раз переконатись, наскільки багата наша мова. Адже фразеологізми роблять висловлювання яскравим, образним, емоційним...
Поглинаючи воду, людина знаходить можливість жити.
Вживаючи фразеологізми, людина збагачується.
Поєднаймо ці два дуже корисні заняття:
Чимало води сплило (спливло, упливло, утекло)
1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко); Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко).
2. Сталися значні зміни за якийсь час. З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів, став красивим, статурним (З газети);
Буря у склянці води
Суперечки, тривоги з дріб’язкових, не вартих уваги питань. І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці (склянці) води (Леся Українка);
Варити / виварити воду
Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський); — Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися (пани) та з нас воду виварювали… (Панас Мирний); (Сидір Свиридович:)
У вогонь і (в) воду.
Куди завгодно. Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой (тобою) (І. Котляревський); — От чоловічина… Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер);
Узяла вода кого.
Хто-небудь утопився. Недаремно Іван поспішав з полонини: він не застав Марічки живою. За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода (М. Коцюбинський).
Виводити / вивести на чисту воду кого.
Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею… Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети… Нехай усі знають (В. Кучер);
Вилами по воді писано.
Невідомо, як буде. Квартиру вам однаково дали б,— завважив Байдачний,— Е, це ще вилами по воді писано… (О. Лук’яненко). А щоб я пішла за тебе, то навряд .. наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ’яненко).
Виходити / вийти сухим із води.
1. Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в’юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький);
Вода не освятиться без кого
Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький).
Утопити в ложці води
Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. — На світі люде (люди) вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький).
Грішна вода
Горілка. — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде.— А грішна вода буде? — питає сусід (О. Гончар).
Десята (сьома) вода на киселі
Дуже далека рідня. Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич).
Із роси та з води.
Уживається як побажання удачі, щастя, благополуччя. Нехай же щастить нашому ювілярові! З роси йому та з води! (З газети).
І води не замутить
Дуже лагідний, скромний, сумирний. Вона (жінка) в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах).
Водою не розлити
Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. Утрат нам не уникнути в житті, Буває серце тугою повите, — Та ми живемо в дружному чутті, І нас, мовляв, водою не розлити (М. Рильський);
Кінці в воду
1. Не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку і т. ін. (Хома:) Отрута подіє не зразу — й кінці в воду! (М. Старицький);
2. Усе вирішено. (Наталка:) Не довго з ним розв’язаться: не хочу, не піду (заміж), та й конці (кінці) в воду! (І. Котляревський).
Каламутити воду
Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало).
Лити воду
Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т. ін.; вести розмови замість того, щоб робити щось. Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше “лити воду”, а більше писати (З газети).
Лити воду на млин чий
Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців? (В. Дрозд).
Лити холодну воду (за комір)
Приголомшувати, лякати і т. ін. когось чимось сказаним. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський).
Ловити рибу (рибку) в каламутній воді
Використовувати будь-які обставини, всіляко хитрувати для власної вигоди, намагаючись приховати свої дії. Це називається — в каламутній воді ловити рибу (І. Микитенко).
Набирати / набрати води в рот.
Уперто мовчати; нічого не говорити. І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (О. Мінковський).
На ясні зорі, на тихі води
В Україну; додому, в рідні краї. Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений.(В. Кулаковський).
Ні за холодну воду
Нічого не робити; нічим не займатися. Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський).
Носити (міряти) воду решетом
Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь. Богуна ловити, що воду решетом носити (Я. Качура).
Пройти (крізь) вогонь і воду (і мідні труби)
Зазнати всіляких випробувань, виявитися дуже спритним, мужнім, витривалим. Навіть він, Пушкарьов, що пройшов, як говориться, крізь вогонь, воду і мідні труби, не зміг би заробити собі на прожиток (Ф. Бурлака).
Решетом у воді зірки ловити
Марно витрачати час; байдикувати. Та ти, правда, замолоду сонько. Замолоду решетом у воді зірки ловив… (В. Большак).
Посадити на хліб та (і) (на) воду
Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський).
Товкти воду в ступі
Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. Товкли воду в ступі, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний).
Хоч з лиця води напийся
Дуже гарний, вродливий. Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок). Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок).
Чистої води
Справжній. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар).
Як (мов, наче і т. ін.) у воду опущений
Дуже похмурий, зажурений, сумний і т. ін. хто-небудь; приголомшений, засмучений. (Перун:) Пане начальнику, чого ж ви стали, як у воду опущений? (І. Франко); Мама цілий день ходить як у воду опущена. Плакати, щоправда, не плаче, .. а все ж дуже засмучена (А. Дімаров).
Як дві краплі води
1. зі сл. схо́жий. Дуже, зовсім, абсолютно. Тюремний (фашистський) ескулап .. був як дві краплі води схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький); Ти молодим як крапля води на нього схожий був (Є. Кротович).
2. Такий же, як хтось інший; копія когось. Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько як дві краплі води (Панас Мирний).
Як у воду дивитися
Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. Сказав, як у воду глянув (Укр.. присл..).
Немає коментарів:
Дописати коментар